Президент Володимир Зеленський затвердив Національну стратегію у сфері прав людини. Документ підписаний з метою визначення актуальних стратегічних напрямів у сфері прав людини, упровадження ефективних механізмів їх забезпечення з урахуванням заходів з реалізації євроінтеграційного стратегічного курсу України. Правозахисник вказують, що під час розроблення Стратегії врахували лише близько 10% із понад 600 пропозицій експертів.
Відповідний указ №1038/2026 від 12 жовтня розміщений на президентському сайті.
Документ набуває чинності з дня опублікування – 15 жовтня.
Національна стратегія у сфері прав людини є довгостроковим програмним документом державної політики у сфері прав людини. Стратегія спрямована на забезпечення прав і свобод кожної людини, яка перебуває під юрисдикцією України, незалежно від громадянства, місця проживання чи інших ознак.
Реалізація стратегії сприятиме виконанню зобов’язань України в межах переговорів про вступ України до Європейського Союзу, зокрема за дорожньою картою з питань верховенства права. Зазначається, що стратегія також базується на положеннях Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, враховує рекомендації Ради Європи та ООН у сфері прав людини.
В указі Кабінету Міністрів України доручено розробити із залученням органів державної влади та громадянського суспільства та затвердити у шестимісячний строк операційний план з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на 2027–2029 роки. Відповідні операційні плани треба буде затверджувати кожні три роки.
Адвокаційна менеджерка з європейської інтеграції Центру прав людини ZMINA Анастасія Даців звернула увагу, що Стратегія не передбачає негайних змін для громадян.
«Вирішальним буде не текст стратегії, а план дій до неї. На розроблення плану дій ще потрібно чекати», – вказала вона.
Під час розроблення Стратегії врахували близько 10% із понад 600 пропозицій експертів. Зокрема, у документі так і не з’явився окремий фокус на правах військовослужбовців та українців, які виїхали за кордон після початку повномасштабного вторгнення, зазначила Даців.
У документі з’явилися окремі напрями щодо прав людей з інвалідністю, постраждалих від російської агресії, свободи віросповідання та доступу до культурного простору. Проте зі стратегії вилучили напрям «Бізнес і права людини», а право на приватність звузили до захисту персональних даних.
Змінився порядок контролю за виконанням стратегії. Якщо за попереднім документом прогрес оцінювала міжвідомча робоча група за участю омбудсмана, депутатів, громадських організацій та міжнародних структур, то за новою стратегією звітність збиратиме Міністерство юстиції. З переліку принципів моніторингу зник принцип відкритості, а роль громадянського суспільства прямо не передбачена.
Якщо документ реалізують, українці зможуть відчути покращення системи цивільного захисту, доступу до безоплатної правничої допомоги, механізмів компенсації за зруйноване житло, підтримки людей з інвалідністю та постраждалих від війни.
