У російських місцях несвободи кримські політв’язні стикаються з відмовами в лікуванні, неналежними умовами утримання та покараннями, які погіршують їхній стан здоров’я. І це не поодинокі випадки в окремих установах, а поширена практика в системі Федеральної служби виконання покарань Росії.
Про це розповів Суспільне Крим експерт з адвокації громадської організації КримSOS Артем Олійник.
КримSOS проаналізувала стан здоров’я 25 людей із найтяжчими діагнозами, яких окупаційна влада затримала та засудила у 2016–2024 роках.
Олійник зазначає, що жертвами політично мотивованих переслідувань в окуповааному Криму стають представники різних етнічних і релігійних спільнот. Серед них — кримські татари, етнічні українці, мусульмани, віряни Української православної церкви та Свідки Єгови.
«Мова йде про щонайменше 223 кримських політв’язнів за свіжими даними Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим, з яких 171 особа — кримські татари і один караїм. Ми говоримо про «щонайменше», оскільки не всі кейси на сьогодні вдається верифікувати і встановити обставини», — пояснив експерт.
За його словами, складнощі виникають, зокрема, у випадках насильницьких зникнень, коли людей тривалий час утримують без зв’язку із зовнішнім світом. Окупаційні структури при цьому можуть не підтверджувати факт затримання. Тому реальна кількість політв’язнів може бути більшою.
20 із 25 досліджених політв’язнів — кримські татари, яких переслідують через «участь у Хізб ут-Тахрір», яка заборонена в РФ. Ще п’ятеро — етнічні українці, обвинувачені в «державній зраді», «поводженні з вибуховими речовинами» або «збуті наркотиків».
За результатами дослідження, 12 із 25 випадків КримSOS віднесла до категорії прямої загрози життю, ще 13 — до категорії високого ризику. Серед задокументованих проблем — онкологічні захворювання, інсульти, критична втрата ваги та зараження гепатитом C у місцях несвободи.
Зокрема, четверо політв’язнів втратили в ув’язненні від 22 до 30 кілограмів. Також зафіксували випадки, коли через сильний біль і відмову лікарів у допомозі люди самостійно виривали собі зуби.
Олійник вважає, що ненадання медичної допомоги може бути частиною системного тиску на ув’язнених та інших жителів окупованого Криму.
«Влада прагне залякати населення і показати, що навіть визначені російським законодавством хвороби, які дають право на звільнення цих осіб, не означатимуть дарування свободи. Тоді в інших осіб, які не страждають на хвороби із високою летальною ймовірністю, взагалі немає шансу вийти на свободу, якщо винятків не було зроблено для тих, які буквально помирають у камерах», — зазначив експерт.
За його словами, лікування в російській пенітенціарній системі фактично стає інструментом контролю над ув’язненими. Серед задокументованих практик — заміна повноцінного лікування знеболювальними, переривання госпіталізацій, поміщення тяжкохворих людей до штрафних ізоляторів, а також утримання в холодних та антисанітарних камерах.
У дослідженні також описані випадки побиття та примусу тривалий час стояти без права сісти чи лягти. Окремо КримSOS звертає увагу на тиск через релігійні переконання: мусульманам можуть давати страви зі свининою, забирати Коран, голити бороди та карати за намаз.
«Після початку повномасштабного вторгнення РФ ми фіксуємо значне посилення і пришвидшення винесення незаконних вироків на значні строки. Цілком вірогідно, що вказівки відмовляти людям у лікуванні і піддавати нелюдському поводженню йдуть згори, знову ж таки, щоб населення бачило, що їх чекає у разі потрапляння в немилість окупаційної влади», — сказав експерт.
За даними КримSOS, у 2023–2025 роках у російських місцях несвободи загинули щонайменше троє кримських політв’язнів — Джеміль Гафаров, Костянтин Ширінг і Рустем Віраті.
КримSOS закликає першочергово включати тяжкохворих політв’язнів до списків на обмін незалежно від статей, за якими їх засудили. Організація також пропонує звернутися до Міжнародного комітету Червоного Хреста з проханням терміново перевірити умови утримання та стан здоров’я бранців у конкретних російських установах.
Серед інших пропозицій — запровадження персональних санкцій проти суддів, керівництва Федеральної служби виконання покарань РФ, керівників медичних частин і прокурорів, які, за оцінкою організації, блокують госпіталізацію ув’язнених.
У КримSOS наголошують, що тяжкохворі політв’язні потребують невідкладної уваги, оскільки зволікання з медичною допомогою може загрожувати їхньому життю.
Нагадаємо:
- Затримані в Криму та засуджені окупантами українські політв’язні і після відбування незаконного терміну ув’язнення можуть залишатися під контролем російських силових структур, отримувати нові вироки, зникати після етапувань або опинятися під конвоєм у міграційних центрах замість того, щоб повернутися додому.
