У дніпровських розслідуваннях останніх років дедалі частіше поруч з іменами бізнесменів і політиків з’являються колишні та чинні силовики. Одна з найбільш помітних фігур у цій історії — Віталій Вікторович Криворучко, колишній перший заступник начальника Управління СБУ в Дніпропет
У дніпровських розслідуваннях останніх років дедалі частіше поруч з іменами бізнесменів і політиків з’являються колишні та чинні силовики. Одна з найбільш помітних фігур у цій історії — Віталій Вікторович Криворучко, колишній перший заступник начальника Управління СБУ в Дніпропетровській області.
Його кар’єра у спецслужбі завершилася після Революції Гідності та люстраційних процесів. Але з публічного життя Криворучко не зник. Навпаки, його ім’я згодом почало з’являтися в матеріалах про бізнес, місцеву політику, енергетику та можливі зв’язки з дніпровськими call-центрами.
Віталій Криворучко
Особливо часто журналісти згадують його в контексті взаємин із депутатом Дніпровської міської ради Камілем Примаковим. Станом на осінь 2026 року йдеться вже не про окремі знайомства, а про цілу систему перетинів: колишні силовики, бізнесові структури, родинні зв’язки, дорогий спосіб життя та компанії, створені вже під час повномасштабної війни.
Кар’єра в СБУ і події 2014 року
За часів президентства Віктора Януковича Віталій Криворучко обіймав одну з ключових посад у регіональному управлінні СБУ — був першим заступником керівника Управління Служби безпеки України в Дніпропетровській області.
Його ім’я також згадувалося в матеріалах про події зими 2013–2014 років у Дніпрі. У низці журналістських публікацій Криворучка пов’язували з координацією силового блоку під час протистояння навколо Дніпропетровської облдержадміністрації в січні 2014 року. Тоді під час сутичок із протестувальниками діяли як правоохоронці, так і групи так званих «тітушок», а десятки людей отримали травми.
Втім, коли йдеться про персональну відповідальність конкретних посадовців за ті події, важливо відділяти політичні оцінки та журналістські твердження від фактів, встановлених слідством або судом. Після зміни влади кар’єра Криворучка у СБУ завершилася, а його ім’я потрапило в контекст люстраційного законодавства.
Пізніше він намагався перейти у публічну політику. У 2015 році його пов’язували з проєктом «Відродження», а у 2020-му він пробував балотуватися вже від іншої політичної сили. Утім, повноцінної політичної кар’єри з цього не вийшло.
Після СБУ: бізнес і нові зв’язки
Після завершення служби Криворучко поступово перемістився з публічної площини в бізнесове середовище. Саме в цей період його ім’я дедалі частіше почало з’являтися поруч із Камілем Примаковим.
Журналістські матеріали описують Криворучка як людину з широкими зв’язками в силових структурах і регіональному бізнесі, яка могла виконувати роль неформального партнера або посередника у питаннях, де особливо важливими є контакти з правоохоронною системою.
Одна з тем, навколо якої виникло найбільше запитань, — так звані «офіси», тобто шахрайські call-центри. Дніпро вже багато років згадується як один із центрів такого бізнесу. Йдеться про структури, співробітники яких телефонують людям в Україні та за кордоном, представляються працівниками банків, інвестиційних компаній або криптовалютних платформ і намагаються отримати доступ до грошей жертв.
Подібний бізнес потребує приміщень, технічної інфраструктури, великої кількості працівників, банківських рахунків та постійного руху коштів. Тому журналісти неодноразово ставили питання: як настільки помітні мережі можуть працювати роками, не стикаючись із системним втручанням правоохоронців?
Батько і син Криворучки
Особливу увагу в цій історії привертає родина Криворучків. Сам Віталій Криворучко має багаторічний досвід роботи в СБУ та широку мережу контактів, сформовану ще під час служби.
Антон Криворучко, син Віталія, теж працює в СБУ
Його син Антон Криворучко, за даними низки медіа, також побудував кар’єру у системі Служби безпеки України. Сам по собі цей факт не свідчить про будь-які порушення. Проте саме поєднання старих зв’язків батька та доступу сина до чинної правоохоронної системи стало підставою для численних припущень у журналістських розслідуваннях. Така конфігурація могла давати родині доступ до внутрішньої інформації та допомагати бізнесовим партнерам уникати проблем із правоохоронцями.
Дорогий спосіб життя і питання про доходи
Ще один напрямок журналістської уваги — спосіб життя родини. У 2024-2026 роках медіа аналізували публічні сторінки дружини Антона Криворучка — Дарини Данилової. На фотографіях і відео можна було побачити поїздки за кордон, дорогі готелі, дизайнерський одяг і аксесуари. Журналісти, зокрема, ідентифікували сумки Hermès Birkin, речі Dior та інші предмети люксових брендів, вартість яких може сягати десятків тисяч євро.
Розкішний спосіб життя родини протягом багатьох років
Також у публікаціях згадувалися поїздки до Австрії, Італії, Дубаю, Франції та Хорватії вже після початку повномасштабної війни. Сам по собі дорогий гардероб або подорожі не є доказом незаконних доходів. Питання виникає тоді, коли спосіб життя суттєво перевищує офіційно зрозумілий рівень доходів людини або її родини.
Бізнес невістки, Дарьи, чи гроші батька та сина?
За даними журналістів, частина сімейного бізнесу пов’язана з продажем елітної косметики через магазини у великих торговельних центрах Дніпра та Києва. Формально цей бізнес оформлений на родичів. Тому ключове питання тут досить просте: чи пояснюють легальні доходи родини рівень її витрат?
Новий інтерес — енергетика
У 2026 році в бізнесовій історії Віталія Криворучка з’явився ще один напрямок — енергетика. За даними відкритих реєстрів та журналістських матеріалів, протягом року були зареєстровані нові юридичні особи, пов’язані з енергетичним сектором.
У публікаціях також висувалася версія, що розвиток цих компаній міг відбуватися за участі капіталу або бізнесових зв’язків Каміля Примакова. Сам факт одночасної появи нових компаній та давніх особистих зв’язків між їхніми учасниками ще не доводить існування спільної фінансової схеми.
Проте тут уже можна говорити про конкретний напрямок для перевірки: структура власності компаній, їхні джерела фінансування, рух коштів, пов’язані особи та контракти. Особливо якщо йдеться про сектор, який під час війни має стратегічне значення.
Чому історія Криворучка викликає стільки запитань?
Проблема в цій історії не в тому, що колишній співробітник СБУ після звільнення зайнявся бізнесом. Це цілком законно. Проблема виникає через поєднання кількох факторів. З одного боку — минуле у спецслужбі та багаторічні контакти у правоохоронному середовищі. З іншого — близькість до місцевих політиків і бізнесменів.
До цього додаються публікації про можливі зв’язки з call-центрами, дорогий спосіб життя родини та нові бізнесові проєкти у стратегічних галузях. Кожен із цих елементів окремо може мати цілком законне пояснення. Але коли вони складаються в одну картину, природно виникає питання, чи перевіряли її компетентні органи. Не на рівні чуток чи політичних заяв, а документально: через рух коштів, корпоративні зв’язки, декларації, банківські операції та можливий конфлікт інтересів.
А ключове питання залишається тим самим: чи існує в Дніпрі система, у якій старі зв’язки у спецслужбах, політичний вплив і приватний бізнес взаємно захищають одне одного — і якщо так, то чому це досі не стало предметом повноцінного розслідування?
