Верховна Рада 12 жовтня ухвалила закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення освітніх прав корінних народів України та осіб, які належать до національних меншин (спільнот) України», який покликаний розблокувати відкриття двох переговорних кластерів про вступ України в Європейський Союз, знявши вето Угорщини. Президент України вже його підписав.
За відповідний законопроєкт №16119 у залі парламенту проголосували 266 нардепів.
Закон розширює можливості навчання мовами корінних народів України та національних меншин, які є офіційними мовами Європейського Союзу, зберігаючи при цьому українську мову як основну мову освітнього процесу.
Зміни стосуються навчання у школах, оформлення освітніх документів, проведення зовнішнього оцінювання та збереження спеціального статусу закладів освіти.
Українська мова залишається мовою освітнього процесу. Водночас у школах, де є класи з навчанням мовою корінного народу України або національної меншини, яка є офіційною мовою ЄС, гарантується право використовувати відповідну мову поряд із державною під час навчання та спілкування між учнями й іншими учасниками освітнього процесу в приміщеннях і на території закладу.
Для учнів, які здобувають, або здобули повну загальну середню освіту мовою корінного народу, передбачається можливість за бажанням отримувати завдання зовнішнього оцінювання в перекладі відповідною мовою. Це правило не поширюватиметься на завдання з предметів мовно-літературної галузі.
Також перелік предметів, що викладаються українською, можна буде розширити за рішенням закладу освіти, якщо письмові заяви подадуть батьки щонайменше двох третин учнів відповідного класу.
Закон передбачає можливість надання школам статусу закладу освіти національної меншини або корінного народу України. Школа, у якій понад 50% учнів навчаються мовою національної меншини — офіційною мовою ЄС, зможе отримати статус закладу національної меншини. Якщо в закладі є клас із навчанням мовою корінного народу України, він матиме право на статус закладу освіти корінного народу.
Керівник або заступник керівника закладу національної меншини чи корінного народу повинен буде володіти не лише державною, а й відповідною мовою національної меншини або корінного народу з урахуванням вимог типових штатних нормативів. Освітні програми таких закладів зможуть передбачати вивчення національної історії, культури, традицій, символіки та звичаїв.
Якщо комунальну школу корінного народу або національної меншини реорганізують чи ліквідують, засновник за заявою батьків повинен буде гарантувати учням можливість продовжити навчання на відповідному рівні в іншому закладі з відповідним статусом, де навчання відбувається відповідною мовою. Такий заклад має бути в межах адміністративно-територіальної одиниці, на якій розташований засновник. Реорганізацію або ліквідацію комунальних спеціальних шкіл, закладів освіти корінних народів і національних меншин пропонується проводити за погодженням із центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Також закон передбачає, що приватні заклади освіти, де є класи з навчанням мовою корінного народу або національної меншини — офіційною мовою ЄС, зможуть не застосовувати вимогу щодо володіння державною мовою до керівників, які обіймають ці посади на момент набрання законом чинності, протягом перебування на посаді, а також у разі повторного призначення на такі посади.
Школи, які вже мали право на статус закладу освіти національної меншини, зможуть зберегти його, якщо учні, які навчаються мовою відповідної національної меншини — офіційною мовою ЄС, становлять щонайменше 20% від загальної кількості учнів. Якщо їхня частка стане меншою за 20%, право на такий статус припинятиметься за погодженням із центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Президент України Володимир Зеленський вже підписав закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення освітніх прав корінних народів України та осіб, які належать до національних меншин (спільнот) України».
Відповідна інформація міститься у картці законопроєкту на сайті Верховної Ради.
«Повернуто з підписом від Президента України», – зазначається у картці.
Після того як у Верховній Раді зареєстрували та схвалили профільним комітетом відповідний законопроєкт, Угорщина погодилася відкрити другий і третій переговорні кластери про вступ України до Європейського Союзу.
Нагадаємо:
- 15 червня 2026 року всі 27 країн-членів ЄС погодили перший кластер («Основи») переговорів про вступ України до Європейського Союзу.
- 10 липня постійні представники держав-членів при ЄС схвалили відкриття Кластера №6 у переговорах про вступ України до ЄС, під назвою «Зовнішні відносини». Цей кластер охоплює питання спільної політики безпеки та оборони, торгівлі, гуманітарної допомоги та співпраці у сфері розвитку. Офіційне рішення про відкриття кластера ухвалили на зустрічі 14 липня.
- Наступні кластери не обов’язково відкривають послідовно — це залежить від того, наскільки країна-кандидат упроваджує відповідні реформи.
