Попри численні повідомлення від кримсько-російської компанії “Робоавиа” про розробку і виробництво нових “розумних” безпілотників, у відкритому доступі складно знайти докази їхнього масового застосування. Іноді лік іде на одиничні випадки, як це було із розрекламованим із кожної праски дроном-камікадзе “Клин”. При цьому дохід компанії різко зріс в останні роки.
ЦЖР проаналізував нинішню діяльність “Робоавиа” і виявив чотири виробничі та одну учбову локації в окупованому Криму і в Росії . Серед її співробітників ми знайшли ветеранів спецназу ФСБ і зрадників із СБУ, шахраїв, які перебувають під слідством в Росії, і тих, хто розвиває бізнес в країнах Європи.
ТОВ «Робоавиа» у 2015 році зареєстрували в Сімферополі вихідці з місцевого авіамодельного клубу при аеродромі «Заводське» – тренер Віталій Сауляк та його вихованець Максим Красюк. Згодом відкрили компанії у російському Воронежі і казахстанському Шимкенті, через який отримували західні компоненти для своїх моделей.
У 2022 році власники кримської компанії змінились: контроль перейшов до 72-річної росіянки Людмили Гурової (наразі має частку в 91%), директором став її син Роман Гуров, головний конструктор Максим Красюк та ще троє менеджерів-колаборантів розділили решту статутного капіталу на дрібні частки.
Гурові — люди без жодного досвіду авіабудування, зате з доступом до такого жорстко регульованого спецслужбами РФ бізнесу на ТОТ Донбасу як торгівля пальним і морські перевезення краденого зерна (цю частину досконало розслідував проект Слідство.інфо).
ЦЖР обґрунтовано припускав, що родина Гурових — номінальні власники, за спинами яких стоять люди, пов’язані з силовими структурами РФ. Версія знайшла підтвердження уже за рік.
Стенд із розробками компанії “Сюрприз-ПРО” і «Сарыч-2» на форумі «Армия-2023» у серпні особисто відвідав міністр оборони Сергій Шойгу, фото і відео цих оглядин обійшло усі провідні росмедіа. «Робоавиа» отримала статус резидента військового технополісу Міноборони «Эра». Гауляйтер окупованого Криму Сергій Аксенов тоді ж повідомляв про контрактування дронів “Робоавиа” для свого “добробата”, обіцяв фінансову підтримку і закупівлю партії для апробації на Чорноморському флоті РФ.
Роман Гуров, гендиректор ТОВ «Робоавиа», на виставці «Иннопром» у липні 2023 року. Фото: скріншот відео Первый Ростовский
Місяцем раніше на виставці “Иннопром” стенд “Робоавиа” відвідали премʼєр Міхаіл Мішустін та міністр промисловості Дєніс Мантуров. Тоді ж Гуров підписав меморандум з губернатором Ростовської області: ТОВ “Робоавиа” стало учасником спеціальної економічної зони і отримало пільги та земельну ділянку під будівництво нового заводу на 1100 безпілотників на рік. При цьому джерело фінансування проекту кошторисом у півмільярда рублів, який з часом зріс майже удвічі, і досі невідоме, а доходів усіх компаній Гурових на нього б не вистачило.
Коротка лінійка дронів “Робоавиа”
Усе перелічене мало вказувати на те, що після зміни власників і юридичної адреси із підсанкційного Криму на російську Ростовщину в “Робоавиа” почався стрімкий злет, що має підтримку Міноборони і уряду РФ.
ЦЖР з того часу спостерігав за розвитком компанії і з подивом виявив, що назви розрекламованих безпілотників компанії майже зникли з інформаційного простору: про них рідко згадують аналітики російського озброєння, z-блогери не відзначають в своїх переможних постах про успішні влучання, адже відповідне відео з фронту відсутнє. Ті БпЛА від “Робоавиа”, які збивають українські підрозділи, військові відносять до “рідкісних” – в плані мінімальної присутності на фронті того ж “Сарыч-2”.
У вересні 2024 року ТОВ “Робоавиа” зареєструвало товарний знак нового літального апарата “КЛИН”, а лише через рік дрон-камікадзе з такою назвою показали на якійсь закритій виставці озброєнь, звідки поширили фото і дані про нібито унікальні тактико-технічні характеристики баражуючого боєприпаса, оснащеного модулем машинного зору для автоматичного захоплення цілі.
Дрон-камікадзе “Клин” виробництва ТОВ “Робоавиа”. Фото: соцмережі, жовтень 2025 р.
“Виріб уже зарекомендував себе як високоефективний мисливець на логістичний транспорт і високошвидкісні БЕК-камікадзе ЗСУ Magura-V5/7”, – писали російські пабліки, а на доказ поширювали відео ураження дроном-камікадзе морського дрона, яке відбулось у червні 2025. Але чи справді то був “Клин” – перевірити неможливо, про нові ураження відеодоказів більше не було.
Натомість 10 лютого 2026 року підрозділ перехоплювачів 118-ої окремої механізованої бригади ЗСУ знищив перший “Клин””, який зʼявився у зоні їхньої роботи.
Речник бригади Дмитро Пелих розповів ЦЖР, що “Клин” виявився легкою ціллю для перехоплювача General Cherry AIR.
“Це сталося досить таки випадково. Хлопці летіли перехоплювачем на одну ціль, але, на жаль, її не знайшли, батарея сідала, тож вирішили повертатись аби врятувати дрон і натрапили на іншу ціль. Вони здивувалися, коли доволі швидко виявили цей дрон, а оскільки ніколи такий не траплявся – пересвідчились, чи випадково це не наш. “Клин” почав розвертатися в сторону ЛБЗ і в цей момент хлопці його і уразили. Він був із бойовою частиною, тож розлетівся по вітру”, – розповів Дмитро Пелих.
Другий випадок появи “Клина” зафіксовано у березні 2026 року на Запоріжчині. Підрозділ РУБпАК 194-ої понтонно-мостової бригади “Самар” з допомогою швидкісного перехоплювача GRIM 8ʼʼ приземлив ворожий безпілотник і він потрапив до рук відомого експерта, радника президента з питань технологічного розвитку Сергія “Флеша” Бескрестнова та фахівців ГУР. Вони подетально встановили характеристики і виробників усіх компонентів.
Збитий підрозділом РУБпАК 194-ої понтонно-мостової бригади дрон-камікадзе “Клин” виробництва ТОВ “Робоавиа”. Березень 2026 р. Фото: https://www.facebook.com/Serhii.Flash
Електричний двигун та більшість компонентів дрона – з Китаю, але компʼютерний модуль Nvidia Jetson TX2, на базі якого і застосована технологія машинного зору з можливістю автоматичного захоплення цілі, та ціла низка інших компонентів – виробництва відомої корпорації Texas Instruments (США). Є електроніка і з Швейцарії, Австралії, Південної Кореї та Тайваня.
Відтоді жодних новин ні з російського, ні з українського боку про “Клин” і “Сарыч-2”, з яким, як повідомлялось, дрон-камікадзе мав працювати в парі як із розвідником, не було. І загалом – масового застосування БпЛА від “Робоавиа” українські військові не спостерігають. При цьому фінансові показники підприємства різко зросли в останні два роки.
У 2023 – 2025 роках дохід ТОВ “Робоавиа” виріс з 450 млн рублів до 1,7 мільярда, а чистий прибуток за минулий рік збільшився у пʼять разів. Отже, компанія нарощує виробництво і вигідно продає свою продукцію, номенклатуру якої не розголошує.
ЦЖР проаналізував інформацію з російських офіційних джерел та сервісів пошуку роботи і визначив локації виробництва БпЛА в Сімферополі, Ростові та на хуторі Лєніна в Ростовській області, учбовий центр в місті Азов та офіс у Москві. Група “KibOrg” також надала ЦЖР перелік актуальних співробітників компанії “Робоавиа”, у керівному складі якої ми виявили чимало цікавих персоналій.
“Робоавиа” в окупованому Криму
Почнемо з окупованого Сімферополя, де на базі авіаклубу на вул. Данилова, 62А у 2015 стартувала і продовжується історія компанії. За цією адресою у базах даних значиться відділ програмного забезпечення та служба безпеки сімферопольського підрозділу ТОВ “Робоавиа”. У його штаті станом на червень 2026 року вказувалось щонайменше 15 співробітників, включаючи 4 інженерів-програмістів та 5 інженерів-електроніків 1-3 категорій, керівника служби безпеки, спеціалістів з режиму секретності та інших.
Поруч із колишнім авіаклубом – аеродром “Заводське”, який рашисти ймовірно використовують для випробувальних польотів літальних апаратів. Його поле до 2022 року забудовники намагались отримати під котеджне містечко, натомість тут “виросли” фортифікаційні споруди.
Друга сімферопольська виробнича локація “Робоавиа” розміщена за адресою вулиця Крилова, 133. Як пам’ятають сімферопольці і як свідчать дані українського держреєстру, до окупації Криму за цією адресою діяло Сімферопольське учбово-виробниче підприємство Українського товариства глухих (УПП УТОГ), більше відоме за народною назвою Швейна фабрика УТОГ.
Серед іншого тут шили спецодяг на замовлення українських підприємств (в аналітичній системі YouControl збереглись дані про держзакупівлі ДП “Ровенькиантрацит” та НАК “Укренерго”).
Вхід до колишньої швейної фабрики УТОГ на вул. Крилова, 133 у Сімферополі. Фото: yandex.ru 2017-2019 р.р.
Після окупації Криму приміщення на Крилова, 133 використовувалось комерційними структурами – тут були пункти видачі посилок OZON і компанії “Медтехтранс” , що проводить передрейсові медогляди водіїв.
Ця ж адреса “світиться” в оголошеннях “Робоавиа” щодо набору інженерно-технічних спеціалістів.
За даними ЦЖР, у приміщеннях колишньої швейної фабрики УТОГ розташовані: цех полімерних і композитних виробів і декілька дільниць: механічної обробки виробів, електроніки, збирання і комплектації літальних апаратів, їхнього налаштування і випробування, цільових навантажень.
Виробничі приміщення ТОВ “Робоавиа” у Сімферополі на вул. Крилова, 133 Фото:Esri
Тут працюють близько 60 спеціалістів і робітників: інженери різного профілю – конструктор, технолог, програміст, електронік, з налаштування і випробування; спеціалісти, зокрема, з адитивних технологій (3D друк), оператори верстатів з числовим програмним управлінням, півтора десятка формувальників виробів із композитних і полімерних матеріалів і слюсарів-збиральників безпілотників, бригадири, начальники дільниць, прибиральники та ін.
“Робоавиа” на Ростовщині
У грудні 2023 року Гурови змінили юридичну адресу “Робоавиа” із Сімферополя на Ростовську область Аксайський район, хутір Лєніна, вул. Степова, будівля 1, споруда 1. Ця ж адреса була зазначена в усіх офіційних даних щодо будівництва нового заводу з виробництва БпЛА, що виглядало дивним з огляду на демаскування обʼєкту. Поза тим, як свідчать супутникові знімки, за вказаною адресою таки велось будівництво комплексу споруд у полі за межами хутора Лєніна.
Будівництво, за яким ЦЖР спостерігав упродовж 2023- 2026 року йшло повільно і територія за парканом із ліхтарями і, ймовірно, сигналізацією по всьому периметру все ще виглядає невпорядкованою. Ця ж адреса вказувалась у численних оголошеннях про вакансії – від інженерів до садівника – “у звʼязку з розширенням виробництва”.
Будівництво заводу “Робоавиа” з виготовлення БпЛА на хуторі Лєніна Аксайського району Ростовської області. 2003-2006 роки. Супутникові знімки Esri, PlanetLabs
На сайті сервісу ROOF.ru в портфоліо підрядника-покрівельника знаходимо фото внутрішніх робіт у споруді “Робоавиа” на хуторі Лєніна. У вхідному пройомі добре видно паркан з системою освітлення, яку добре видно і на супутникових знімках, що дозволяє геолокувати зображення.
Цех ймовірного заводу з виготовлення БпЛА ТОВ “Робоавиа” на х. Лєніна Аксайського району Ростовської області. Фото: roof.ru
Охоронця будівництва сфотографували на фоні “адресної” вивіски з реєстраційними даними ТОВ “Робоавиа”. Друга табличка повідомляє, що заходи безпеки на будівництві здійснює Приватна охоронна організація “Сарма Т”. Єдиним засновником фірми є Гурова Кіра Анатольєвна – дружина Романа Гурова, гендиректора “Робоавиа”. Такий собі сімейний підряд.
Охоронець ПОО “Сарма Т” на будівництві заводу ТОВ “Робоавиа” на х. Лєніна. Фото:roof.ru
За даними з відкритих джерел, у виробничих спорудах на хуторі Лєніна можуть працювати близько 40 співробітників. Тут “прописаний” генеральний директор компанії, його заступник з безпеки, головні і провідні інженери, технологи, електроніки, енергетики, а також начальники та фахівці виробничих дільниць – формувальники виробів із полімерних та композитних матеріалів, оператори верстатів з ЧПУ, техніки, електрики, прибиральники і вже згадуваний садівник.
Однак найбільший виробничий підрозділ “Робоавиа” розміщений у Ростові-на Дону, на вул. Червоноармійській, 9. За цією адресою ще з 60-х років минулого століття діє оборонно-космічне підприємство, яке кілька разів змінювало назву і тепер це – АТ “Производственно-конструкторское предприятие “ИРИС”. Воно розробляє і виробляє автоматизовані системи управління різного призначення, агрегати безперебійного електроживлення, системи збору та обробки інформації для об’єктів наземної космічної інфраструктури, промисловості, морських кораблів. Засновником ВПК “ИРИС” є Корпорація “ВНИИЭМ”, що підпорядкована Роскосмосу. Судячи із відсутності затверджених фінансових звітів, справи у “ИРИСа” нікудишні вже багато років, ексдиректор засуджений за шахрайство, а приміщення здають комерційним структурам.
ПКП “Ирис” Фото: Яндекс Карты
За даними ЦЖР, “Робоавиа” займає у приміщеннях підприємства “ИРИС” кілька поверхів (у штатному розкладі – чотири ліфтери), де працюють не менше 160 співробітників компанії. Судячи з оголошень про вакансії, тут не тільки виготовляють, а й випробовують літальні апарати. Крім головних фахівців виробництва, включаючи головного конструктора і його групу, інженерів усіх уже згадуваних спеціальностей і категорій, формувальників виробів і операторів верстатів з ЧПУ, тут також працюють більше 10 операторів БАС та оператори і пілоти-випробувачі, фахівці лабораторії налаштувань і випробувань.
Є у “Робоавиа” і свій учбовий центр, де навчають дроноводів. Крім керівників і методиста, у штаті навчального центру числяться 11 інструкторів-операторів безпілотних авіаційних систем, серед яких є посади старшого і провідного операторів.
Точну адресу центру ми дізнались із сертифіката, виданого санітарною службою, – м. Азов, вул. Перемоги, 17.
Примітно, що по сусідству з корпусом, де “Робоавиа” орендує приміщення, за адресою вул. Перемоги 17Б розміщений електротехнічний завод “БНК” , що виготовляє обладнання для сонячних електростанцій і належить ТОВ “Юнигрин электрик” з групи Unigreen Energy, яку пов’язують з олігархом Віктором Вексельбергом.
Електротехнічний завод БНК у м. Азов по сусідству з Учбовим центром “Робоавиа”. Фото
Із відкритих джерел також стало відомо про ще один офіс “Робоавиа” в Росії – у Москві, в бізнес-центрі по вул. Великі каменярі, 9.
Хто керує “Робоавиа”? Ветеран ФСБ, зрадник з СБУ і шахраї
Виконавчим директором ТОВ “Робоавиа” з початку 2023 року є Даурцев Константін Вадімовіч, ветеран спецназу ГРУ, учасник бойових дій і фігурант міжнародного скандалу.
З 2005 по 2023 рік був гендиректором організації «Учебный центр «Вымпел-Каскад», яка входить до групи компаній “Вымпел-А”, створених ветеранами спецпідрозділів КДБ/ФСБ та інших силових структур.
Константін Даурцев, ветеран ГРУ ГШ Міноборони РФ Фото:впц-вымпел.рф
Компанії групи “Вымпел-А” займаються, серед іншого, підготовкою бійців охоронних структур. Кінцевим бенефіціаром групи Bellingcat називає Едуарда Бендерського, колишнього командира спецназу ФСБ.
Розслідування The Insider та Bellingcat вказує на зв’язок Даурцева з Віктором Красіковим, якого підозрювали у вбивстві Зелімхана Хангошвілі. Красіков незадовго до замаху спілкувався телефоном з Константіном Даурцевим, Бендерським та іншими людьми, пов’язаними з ГК “Вымпел-А”.
Очільник служби безпеки виробничого підрозділу “Робоавиа” в Сімферополі – громадянин України Гіндес Максим Владиславович. За офіційними даними, він служив в головному управлінні СБУ в АР Крим як мінімум з 2009 року. На момент окупації Криму Росією очолював підрозділ СБУ в Ялті і входив до складу виконкому Ялтинської міськради.
Максим Гіндес, ексначальник Ялтинського відділу ГУ СБУ в АР Крим Фото:ru.krymr.com
Із захопленням півострова Росією перейшов на бік ворога, поступив на службу в ФСБ. За інформацією зі злитих документів, був радником начальника управління ФСБ в Криму і кандидатом на посаду в “МГБ ЛНР”.
Максим Гіндес на футбольному матчі у складі команди Главку СБУ в АР Крим Фото:ОК 2016
Але вже у 2015-2016 роках росіяни провели зачистку “кримських інтегралів”. Крим. Реалії серед звільнених офіцерів-зрадників називає Максима Гіндеса та його брата Антона Гіндеса, який до окупації у званні полковника очолював сектор головного відділу боротьби з корупцією і оргзлочинністю главку СБУ в Криму.
За даними ЦЖР, Максим Гіндес уже в березні 2015 року почав отримувати зарплату в окупаційній адміністрації Сімферополя як начальник відділу по взаємодії з правоохоронними органами, тобто, його карʼєра в ФСБ закінчилася таки швидко, що не встигла розпочатися. В адміністрації Максим Гіндес працював як мінімум до червня 2025 року.
Надалі Максим Гіндес влаштувався на роботу в ТОВ “Робоавиа”, де станом на червень 2026 року займав посаду начальника відділу безпеки виробничого підрозділу в Сімферополі.
Начальником відділу технічного контролю ТОВ “Робоавиа” до квітня минулого року був шахрай, який обікрав Міноборони Росії на 800 млн рублів. Це Андрєй Сухомлін, який до 2023 року очолював 547-е військове представництво МО РФ – спеціалізований підрозділ, що займається контролем якості і прийомкою військової продукції.
Андрєй Сухомлін на лаві підсудних у справі про шахрайство Фото:Riamediabank 2026
Cлідство встановило, що у 2020-2024 роках у рамках держоборонзамовлення 547 військове представництво МО РФ укладало договори на постачання підшипникової продукції з ТОВ “10-ГПЗ”. У документи вносились недостовірні відомості про постачання виробів, а їх вартість була завищеною. У справі також фігурує ВАТ “ОК-ЛОЗА”, що постачає продукцію на підприємства ОПК, такі як концерн “Алмаз-Антей”, яка використовуються для зенітно-ракетних систем. Сухомлін встиг попрацювати і на цьому підприємстві.
У лютому 2025 року Сухомліна затримали у Москві і арештували. вартою. Можливо, через це він більше не зміг працювати в “Робоавиа” і його звільнили …за прогули.
Далі буде.
