За час великої війни російська пропаганда створила кілька фейкових історій про цілі батальйони із нібито добровольців-військовополонених. Розслідування ЦЖР довели, що воюють ці підрозділи в основному на камеру і в соціальних мережах.
У цьому блозі ми розповімо про черговий ляп Z-пропагандистів і спростуємо фейки щодо здачі в полон українських військових, які нібито ладні під обстрілами форсувати Дніпро, аби тільки опинитись в російському полоні.
Тема дезертирства та переходу на бік окупантів – одна з найпопулярніших у російських пропагандистів. Але якщо СЗЧ таки реальна проблема для української армії, яку ніхто не приховує, то щодо підтвердження масового перебігання українців під російський прапор фейкоробам доводиться добряче напружувати фантазію.
Поширюючи брехню про українських військових, які нібито пачками добровільно здаються під Херсоном, окупанти намагаються спонукати українців до дезертирства.
Фейковий український «морпіх» розповсюджує російські наративи. Джерело: Telegram-канал «Free Kherson»
У черговому інтерв’ю начебто українського полоненого російські пропагандисти намагаються втовкмачити українському народові, що це не його війна. Їх логіка зрозуміла. Якщо більшість українців ігноруватиме службу в Збройних силах, а ті, що вже в армії, тікатимуть з неї, то в Україні скоро запанує мир. Точніше руський мир, якого нібито так прагнуть українці.
Давайте розберемо цей пропагандистський серіал. Його головний герой – начебто морпіх з 34-ої бригади, родом із окупованого Скадовська. Цей безіменний морпіх нібито надіслав лист на чат російського пропагандистського Telegram-каналу. У ньому містилися традиційні російські наративи про звірства ЗСУ, удари по мирних жителях та репресії проти російськомовних. Чоловік від цього втомився, втік із частини, заховався в Херсоні та попросився у полон.
Почнемо з того, що це листування не є справжнім. Перед нами не скріншот повідомлень, а текст, створений за допомогою Photoshop і стилізований під скрін. Фейковість цього посилання ми виявили завдяки спеціальній програмі Photo Forensis, яка викриває фотомонтаж.
Лист «морпіха», створений за допомогою фотомонтажу.
За кілька тижнів історія про біглого морпіха отримала продовження. Утікач запевняв у листі, що безвилазно сидить у сховку в Херсоні і не виходить у місто, бо усюди патрулі і блокпости. Але раптом він опиняється в лісосмузі. Дроном російські військові нібито передають йому засоби зв’язку і навігації. Мабуть, йдеться про рацію. Хоча засіб зв’язку у нього до цього був. Інакше як би він відіслав свого довжелезного листа і дізнався, в яку саме лісосмугу і коли прилетить дрон з рацією?!
По-друге, біля цієї лісосмуги чітко видно засіяне поле. Справа в тому, що поблизу обласного центра поля не засіяні, тому що російські дрони і артилерія, на жаль, б’ють в кількадесят кілометрів вглиб правобережжя нашої Херсонщини. Тому вести якісь аграрні роботи тут неможливо. Тобто, ця людина знаходиться десь глибоко в тилу, так? Чи це взагалі не Херсонщина? Чи це окуповане лівобережжя Херсонщини?
На відео на пару секунд з’являється обличчя чоловіка. Він охайний та вибритий. Не інакше, як поблизу цієї посадки хтось відкрив барбершоп для дезертирів.
Поголене обличчя фейкового дезертира. Джерело: Telegram-канал «Free Kherson»
Нарешті морпіх-утікач якимось чином зумів пробратися через усі блокпости та укріплення ЗСУ на правобережжі та «уплав» форсував Дніпро. На лівобережжі в очереті його одразу ж зустріли росіяни, зв’язали руки, одягнули на голову традиційний чорний пакет, а потім запросили на інтерв’ю про жахіття служби в ЗСУ
Треба звернути увагу на одяг цього дезертира. Він його постійно змінює. З початку він в однострої ЗСУ. Під час отримання рації він одягнений у цивільне. Після форсування Дніпра та здачі у полон він знову в українському однострої – свіжому та новому…
Якщо морпіх справжній, то чому російські пропагандисти не показують його обличчя та не називають його ім’я?
Розгадка цього безглуздя проста. Цей морпіх ряжений, а його ім’я не називають, аби вкотре не облажатись, як це було минулого разу.
Восени 2025 року кремлівські пропагандисти вели масштабну дезінформаційну кампанію щодо ситуації в Херсоні. Вони розповідали, що штурмовики армії РФ форсували Дніпро, висадилися у херсонському мікрорайоні «Корабел», відомому також як Острів, і повністю контролюють цю частину обласного центру. Херсонці нібито радо зустрічають «освободителей», а українські військові масово здаються в полон.
За версією росіян, під час чергового рейду їхня ДРГ полонила військового, який назвався старшим матросом 34-ої окремої бригади на ім’я Сорока Віктор Юрійович. На відео він розповідає, що вийшов із позиції в місто, щоб попити кави, а дорогою до кав’ярні його перехопили російські штурмовики.
Відео з фейковим Сорокою одразу рознеслося соціальними мережами, а ворожі боти використали його для розповсюдження своїх наративів. Херсон нібито ось-ось буде повторно окупований.
Відео з фейковим Сорокою шириться Мережею
Але згодом 34-та окрема бригада морської піхоти показала справжнього старшого матроса Віктора Юрійовича Сороку. Так, він служить у морській піхоті на Херсонському напрямку! У полон він не потрапляв та продовжує боронити від росіян правобережжя Херсонської області…
Після цього російський міф про плацдарм на острові та форсування Дніпра досить швидко почав сипатись. Навіть росіяни почали запитувати в коментарях, чому досі немає відео з нібито підконтрольного їхнім військам мікрорайону і чому досі в мережу не виклали фото з херсонцями, які нібито радо зустрічають окупантів. За відсутності доказів ворожі пропагандисти змушені були згорнути інформаційну кампанію «Ми в Херсоні», що стала однією з найпровальніших за останні роки війни.
Справжній Віктор Сорока. Джерело: 34 ОБрМП
…На інформаційну війну проти України та ЗСУ російські окупанти витрачають мільярди рублів, намагаючись зсередини дестабілізувати ситуацію в країні і деморалізувати військо. Більшість їхніх фейків та наративів є тупими та безглуздими і не сприймаються серйозно людьми із критичним мисленням.
Але не треба недооцінювати нашого ворога, тому що ця дезінформаційна кампанія з кожним днем лише масштабується. Головне завдання цих фейків – показати, що українці нібито втомилися від війни і не хочуть більше воювати.
І ви знаєте, якась частка правди в цих словах є. Українці справді не хочуть і не хотіли цієї війни. Але ще менше вони хочуть жити під владою російських окупантів.
